Справа була у Володимирі в 2000 році. Під'їжджали з батьком до узбіччя і помітили попереду припарковану не нову машину, явно стирчить занадто сильно на проїжджу частину багажником під невідповідним кутом. З сильним і очевидним шансом, що хтось у цю його задню частину рано чи пізно в'їде, або паркуючись, або рухаючись у напрямку руху. У обох народилася одна й та ж думка, що ось, якщо він так буде і далі паркуватися, то ... думка обірвалася, помітили у нього в багажнику хорошу, добротну прямокутну вм'ятину віком кілька місяців, хтось вже товаришеві в'їхав саме так, як це очевидно передбачалося :) :)
|
Одеса. Років десять тому. Приїхав погостювати до друзів. Знайома, корінна одеситка, повела на Привоз. Вражень, звичайно, маса. На виході зіштовхнулися з її старою шкільною подругою. Вони почали базікати. Я трохи відійшов, щоб не заважати, але деякі фрази до мене долітали. Віщає її подруга (уявіть собі одеський акцент): "Ой, ти уявляєш, пішла на Привоз, хотіла купити смородини - мало того, що вона по три гривні, так її ще й нема!" ...
|
Порадував футбольний коментатор, що розповідав 9-го червня по телеку про поразку збірної Нідерландів в матчі з датчанами на ЄВРО-2012: - Голландська делегація ще вчора скаржилася на низьку якість харківської трави ... газону, тобто |
У мого сусіда талант - безпомилково пророкує погоду. Правда, всього на найближчі пару годин. Але коли по Москві грозові хмари бродять в незрозумілих напрямках, це дуже навіть актуально. Я от в магазин встиг сьогодні збігати за його прогнозом, не промокнувши, і в парк не пішов. Питаю, як він погоду пророкує. Виявляється, все просто - палить на сходовій площадці в кватирку. Дим назовні йде - погода скоро погіршиться, і навпаки. Я спочатку не повірив, а потім поспостерігав і зрозумів - якщо тиск падає, повітря з приміщень назовні проситься. Так що проста сигарета заміняє сусідові цілий барометр.
|
|
Був у нас в місті кримінальний авторитет на прізвисько Юрист. А звали його так тому що він в метро купив диплом юридичного коледжу, і перш ніж когось замочити зачитував йому статтю з кримінального кодексу.
|
Матч Англія-Франція на ЄВРО-2012. Телекоментатор при подачі кутового: - У повітря злетіли п'ять англійських голів ... без відриву від тіл, звичайно. |
З новин про Євро 2012: "Літак з голландськими уболівальниками переплутав міста і випадково сів у Одесі замість Харькова ..." Подумаєш, у країнах типу Бельгії, Нідерландів і Люксембурга (Бенілюкс), це звичайна практика. Головне потрапити в країну, а там можна і на таксі дістатися до стадіону. - Я представляю олімпіаду в Сочі ... Владивосток-Владикавказ, Красноярськ і Краснодар, - це ж для них майже одне і теж :)
|
знайомий живе в Німеччині, у них там були військові збори. Стоять строєм перед військовим своїм начальством і вислуховують нотації в дусі: "Та що ви всі такі ліниві, треба бути у формі, а не то ... російські завтра прийдуть - і тоді ...". Один не витримав: "А що нам приходити, ми вже тут ..." - Там чоловік 40 було росіян. ))
|
Сьогодні привела в ясла сина, в роздягальні нашого одногрупника привів дідусь, зовсім старий чоловік ... Хлопчик, скаржиться, що не хоче в садок, супиться, дідусь йому: "Ну що ти, Кирюша, у вас же такі хороші вихователі, ти ж любиш Олену Іванівну? Любиш? Вооот, зайди, сядь до неї на коліна, і поцілуй її, тітьки помацай. Давай не плач, йди до групи!"
|
|
Дивлюся футбол.Россія-Польща. Початок матчу, навіс в штрафну площадку. Як завжди штовханина біля воріт, боротьба за м'яч .. Тут коментатор видає: - "Добре б поборотися за це пружне яєчко"! Мабуть, у нас все взаємопов'язане: які футболісти, такі й коментатори))
|
Працюю в друкарні коректором. Мимохідь мимоволі слухаю розмову трьох співробітників - хлопців років 20-30. Один заглядає всередину свого розібраного мобільника і читає там з детальки: - "Мейд ін Хунгарія", це де? Другий на повному серйозі: - Десь у Китаї ... Третій, з посмішкою: - Хінкалі? Це блюдо таке, типу пельменів! Перший підсумовує: - Зроблено там, де виробляють китайські пельмені ... Такі вони, труднощі перекладу.
|
Дзвонить мені моя на роботу: - Ти коли вчора свій мопед ремонтував - онук (3 роки) до тебе підходив? Я: - А він від мене і не відходив ... Моя: - Ну, тоді все зрозуміло! Я: -????????? Моя: - Так от, сидить вже пів дня перед своїм велосипедом, тикає в нього паличкою і кричить: "твою мати!"
|
з слів мого знайомого, як і я, моряка. Проходимо Панамським каналом з Атлантики в Тихий океан. На борт нашого старенького риболовного судна піднімається американський лоцман для проводки по каналу. Скептично оглянувши місток і подивившись на деякі вже музейні прилади та обладнання, запитує у капітана, яку максимальну швидкість розвиває судно. Почувши у відповідь, що 7 вузлів (12 км / год), розгортає кашкет козирком назад, пригинається, відставляє одну ногу назад, і, тримаючись за релінги двома руками дає команду: "Повний вперед!" Від образи капітан до кінця проводки не промовив ні слова |
Друг розповів- Звичайна п'янка у висотці МГУ, у студентів виникло питання, що буде якщо викинути двох пудову гирю з такого то поверху? Версій було багато, тому вирішили перевірити звичайним шляхом, тобто викинули! Гиря, проломивши асфальт, пішла глибоко в землю. Керівництво інституту не стало влаштовувати розборок.Студентам була дана осесиметрична відповідь, всі прибиральниці зранку вийшли на роботу в касках! |
Справа була теплим травневим ввечором, на вулиці було ще світло. Ми з друзями вийшли прогулятися в парк, контингент парку складався з різного роду людей: бомжі, п'яниці, молоді сім'ї, перехожі з собаками. Проходячи повз черговоїлавки, ми помітили людину, явно страждаючий від якоїсь недуги, який лікувався народним засобом з ларька (мабуть, лікування проходило досить давно), і пацієнт насилу зв'язував два слова. Для нашого парку вже давно стали звичними фрази на кшталт: "Братан, труби горять" або "Слиш, виручи а?", Але фраза від даної особистості повалила нас в шок. Зібравшись з останніми силами, пацієнт видавив: "Вввиббачте, молоді люди, у вас не знайдеться однієї курильної одиниці?"
На нашого товариша фраза справила такий ефект, що від сміху він не зміг дістати з упаковки курильну одиницю і був змушений віддати всю пачку. |
Багато хто знає, що на вході в магазини і вокзали Ізраїлю охоронці перевіряють сумки у вхідних. Знайомі їхали на автобусі з одного кінця країни в інший, з сином. А сина в автобусах дуже сильно заколисує, тому мама захопила з собою пакет на всякий випадок. І пакет знову знадобився. Щоб не тримати пакет в руках, поклали його в дорожню сумку, а в ній пакет взяв і порвався (((( А їхати треба було з пересадкою .... І сумлінний охоронець на вході в автовокзал в Беер-Шеві попросив відкрити сумку))) Вся родина довго сміялася, згадуючи обличчя охоронця, коли він побачив, що звичайні на вигляд люди перевозять в дорожніх сумках.
|
Розмова в Інтернеті. 1: Я невдаха. 2: Ну що знову в тебе сталося? 1: Дивись, у групі 10 осіб: 9 дівчат і я. Закрили сесію, вирішили сходити на природу. Так як смажити шашлик ніхто не вміє, то вирішили посмажити сосиски. Дзвоню брату, питаю, як смажити, попутно пояснюючи, навіщо все це, як раптом на іншому кінці починається божевільний ржач і істерика, і через півхвилини вішається трубка. 2: Так ви сходили на природу-то? 1: Так хрін з нею, природою, мені ввечері приходить смс-ка від брата: "Дурень ти, дівчат треба смажити, а не сосиски"! |
Розмова в мережі, з збереженням орфографії:
Hellblond: так я можу допомогти. тілько спочатку зайди в бухгалтерію і засунь свій папірець в сракен xxxxxxx:??????? .. Hellblond: бля! в СКАНЕР |
Працював у мене на проекті чоловічок водієм Камаза, непримітний нічим, проте коли я взяв його паспорт при оформленні на роботу, я аж присів ... Місце народження: Село Манда, Фізулінского району АЗССР ..... І на моє запитання : - А ти звідки будеш? Чоловічок відповів просто і щиро: - З Манди ... ... і адже не брехав собака, не брехав, і адже що саме цікаве, що всі ми звідти, тільки він ще й з посвідчуючим документом ... |
|
Пам'ятаю, якось перед випускним, ще в школі, зайшли з подругою в ремонт взуття. Треба було їй на туфлі набійки нові. А ми всі такі схвильовані, новий етап в житті починається і т.д. і т.п. Загалом, дає вона туфлі зі словами: "підкуйте, будь ласка!"
|
Картина чіпсами.
Мужик з пацаном йдуть, мабуть, в магазин. Проходять повз знаменитої реклами «Аршавін + Lays". діалог: - Тато, купиш мені такі чіпси? - Ні. - Чому? - Цей дядько - ідіот. Синку, ти ж не хочеш стати ідіотом!? Ніколи не їж цю погань. Реклама - двигун торгівлі.)
|
|
хороша штука автоматичні освіжувачі повітря. купив фрешматік - увечері клеїти не став, на стіну поставив за унітаз ... рано вранці спокійно сиджу читаю на унітазі і раптом щось сказало пш ... холодний струмінь дмухнув мені під коліно-сходив відразу
|
|
Задумали з дружиною випрати сумку для ноутбука, в боковій кишені зазвичай ношу ще одну мобілу. Перед пранням всі кишені витрусили, все начебто перевірили. Поклали в пралку. Сидимо, п'ємо каву. Раптом у мене дзвонить телефон, дивлюся номер - це номер того самого телефону, який з сумки повинні були витягти. Приходить усвідомлення, роблю ковток кави і кажу дружині: "Це телефон дзвонить ... з пральної машини"!
|
|
Смішна історія, трапилася нещодавно з моїм батьком. Він, через свого селянського походження, як вийшов на пенсію, обзавівся господарством - навколо будиночка садок з фруктовими деревами, грядки з помідорами, огірочки, живність всяка - курочки, і навіть корівка. Реалізація надлишків молока жителям мікрорайону, що розташований поруч, приносить невеликий, але стабільний дохід (приходять самі, просять молоко "немагазінное") - надбавка до пенсії нікому завадить. А взагалі він математик, і не просто математик, а досить видатний, доктор відповідних наук, і професор, багато років завідував кафедрою, і інститутом ... Але дуже вже простий по життю, як почне возиться по господарству, а любить все робити своїми руками, одягається в таке дрантя ... Тепер сама історія. Займався якось папаша перебудовою чергового курятника, був якраз в такому затрапезному вигляді. Прийшла жінка за молоком, подала порожню 3-х літрову банку, і гроші, велику купюру. Потім подивилася так вивчаюче на батька, і заявила що ні, ВИ ВСЕ ОДНО ЗДАЧІ ПОРАХУВАТИ не зумієте, почекайте, зараз принесу вам без здачі ... :-)))
|
|
Фінал Ліги Чемпіонів 2005-го року проходив у Стамбулі, грали «Мілан» і «Ліверпуль». Після першого тайму Мілан вигравав 3:0! Таке не відіграється, особливо по такій грі і в такому матчі. Уявіть, що б почули про себе наші, якби програвали рівною собі командою з таким рахунком. Але у «Ліверпуля» - найкращі в світі вболівальники. Вони заспівали своє знамените "You'll never walk alone" ("ти ніколи не будеш один»), причому так, що гравці почули в роздягальні! Чи варто говорити про те, що Ліверпуль виграв ...
|
Будинок в якому я живу розташований особняком, і всі сусіди більш-менш один одного знають, хоча б в обличчя. Вітаємося, обмінюємося ввічливими фразами з приводу погоди, розбитого асфальту та іншої ввічливій дрібниці. Днями бачу як сімейна пара, живуть поверхом нижче, молоді, але все, мама, тато, два дитя, такі правильні, завантажуються в авто з сумками. З белькотіння дітей розумію що їх відправляють в "піонертабір", і очевидно що їдуть вони в перший раз. Сьогодні пішов вигулювати собаку, о шостій ранку, на зустріч попадається ця сама сімейна пара. Обидва не дуже тверезі, у мужика в руці почата пляшка шампанського, одягнені м'яко кажучи вільно, і веселі як випускники на останньому дзвонику. Мене довго не помічають, обіймаються, цілуються, воркують. Нарешті мужик мене помічає, ніяковіє, і вимовляє одну фразу, дослівно: "Це наша перша відпустка з весілля". Порадів, а потім в жахнувся - їхньому старшенькому років напевно вже вісім, а то й дев'ять, і весь цей час без відпустки! |
Диригент Гаук репетирував одну з ораторій на біблійний сюжет, де хор і солісти зображували відповідно євреїв і фалістімлян. Закінчивши чергову сцену, він звернувся до виконавців: "Так! Євреї вільні, Фалістімляни залишаються". Вся струнна група оркестру встала і почала ховати інструменти.
- Куди! - Обурився Гаук. - Маестро, ну ви ж самі сказали, що євреї - вільні ... |
В туалеті у нас, схоже, вентиляція забилася. І вся сморід потихеньку розповзається по офісу. Освіжувачі не допомагають. Щойно пройшов директор, бурмочучи про себе: "Щось сьогодні корпоративний дух особливо сильний" ... Насилу втримався, щоб не засміятися йому вслід. |
Розбираю з учнями розповідь. Сюжет: офіцер гуляє з дамою, їх застає Дамін цивільний "бойфренд", висловлює своє "фе". Офіцер-герой-коханець замість очікуваного виклику суперника на дуель, знітилися, зникає. Питаю, якою народною приказкою можна описати поведінку героя. Думаю, про совість, вірність, сором хтось скаже. Як би не так. Володимир К-ков, 6 А: - "Блудливій корові Бог роги не виділив" ... |
|
Коли дивлюся з чоловіком фільми зі сценою весілля в РАГСі, згадуємо свою власну. Зі сміхом згадуємо. Історія: Наше весілля, стоїмо ми, такі ошатні й урочисті, слухаємо слова реєстраторки про наш найважливіший день. Свою промову вона закінчує класично: "Тепер можете ПРИВІТАТИ один одного!" 99.9% людей що роблять? Правильно! Цілуються! Але мій чоловік виявився з тієї самої 0.1%, тому просто повертається до мене і так буденно каже: "Ну вітаю!" Сміялися всі, навіть реєстраторка, яка потім сама і підказала що треба робити нареченому. Так от, тепер бачачи фрагмент фільму з весіллям я починаю хіхікати і згадувати, а він обурено каже: "От бачиш! У фільмі сказали можете поцілувати, а не привітати!!"
|
Незамінні люди Є! Зі спогадів досвідченого інженера-технолога заводу ім. Хрунічева ...
... Перш нерідко проектувальники створювали креслення деталі або вузла з натхнення, проти всіх законів фізики, ергономіки та можливостей людського організму. Приміром, у нас на заводі сорок років пропрацював людина з рукою,яка неправильно зрослася, його ще суглобом звали. Він скручував стики у ракетних кабелів. Спочатку креслення було розроблено таким чином, що тільки його крива рука і могла з'єднати цей стик. І коли він помер, постало питання про зміну креслення, тому що ніхто крім нього не зміг виконувати цю роботу. От кажуть, що незамінних людей немає - але ця людина була реально незамінна!
|
|
Я зараз з балкона спостерігав, як хлопець допомагав дівчині за кермом ... Вона на парковці виконувала якісь маневри між двома машинами: вперед-назад, вперед-назад. Мимо йшов хлопець, підходить, ну і давай їй допомагати: "Кермо вправо, так, , ще, ще, давай, давай ... Стоп, все, кермо вліво, паркуйся ..." І тут вона видає: "Я виїжджала!"
|
Перестала працювати розетка і ось мій чоловік взявся її лагодити. Лагодив, не роблячи ніяких заходів. І ось сиджу на кухні чую удар. Вибігаю до чоловіка лежить як мертвий. Думаю все, стала молодою вдовою так і не встигнувши пожити з коханим (півроку в шлюбі). Починаю його трясти і кричати щось в дусі не покидай мене, і не йди до світла. Тут цей горе-електрик відкриває очі і вимовляє: - Так, справа не в проводці, ток йде!)
|
Сьогодні буду про зайчиків ... Точніше не в риму і знову про школу ... * посміхається, закурюючи сигарету ... * Чергова перевірка моєю дружиною учнівських зошитів з російської мови ... Чергове сміхотиння ... Черговий перл: "Після першого зимового морозу, ягоди горобини в міському саду стають солодкими і з лісу їх прилітають подзьобати синиці, снігурі і лосі ..." Напевно з лосями щось не так ...)))
|
Історію розповів знайомий оператор мобільного зв'язку. Далі по його словам. 3:00 ночі. Дзвінок. Радісний, зривається на крик, голос жінки: - Доброго дня! Підключіть мені ММС швидко! - Так, звичайно, одну хвилину, будь ласка, я вам код підключення відправлю. - Ні! Ви самі зараз підключіть! Мені терміново треба! У мене корова народила тільки що ... Я сусідці ММС надіслати хочу, нехай здохне від заздрощів!
|
|
Сучасні грузини все гірше говорять по-російськи! Особливо ті,які переїхали в Канаду! Запитали у одного на днях: "Вахтанг, ти не знаєш, як зіграла Італія з Іспанією?" - "Ничья, два адин!" - "??? - Якщо рахунок два-один, то це не нічия!" - "Вах, навіщо ні панимаеш??? Італія забила адин, Іспанія - теж адин! Два" адин "- НИЧЬЯ!
|
У зв'язку з чемпіонатом Європи по футболу на одній радіостанції проходив конкурс цікавих футбольних історій. Ця сподобалася найбільше. Протистояння Динамо і Барселони, приблизно сезон 1993/1994. Після тих самих знаменитих 3-1 в роздягальні автор двох м'ячів Віктор Леоненко заявив: - Хлопці, я Бог! - Так, Вітя, ти був чудовий, але і вся інша команда непогано зіграла. - Ні, хлопці, я Бог! - З якого переляку? - Після забитого м'яча підбіг до бровки. А там мужик сидить. В інвалідному візку. Так він підбіг до мене і обіймати почав. Так що я Бог! :)
|
Навіяло (прости Боже, нічого такого, лише в думках) історією про «засранця» (соррі аффтар), який так і не «зробив дітей» (Бог відвів).
Персонажі моєї історії вже повинні бути досить дорослими людьми, та й імена я зміню, мабуть, залишивши лише суть ... Сподіваюся, нікого не «запалю». А також сподіваюся, що про це ще тут ніхто не згадував. Ну а якщо згадував, то повторення - самі знаєте ... Історію мені повідав старовинний найдорожчий друг мій і колега по перекладацькій роботі.
Отже, їх звали, скажімо, Анатолій та Людмила. Вони були молодими студентами (він - ін.яза, вона - .. ну хай буде Текстильного Інституту). Вони випадково зустрілися на якійсь з тусовок у друзів, і зацікавилися одне одним. Уже під час другої чи третьої зустрічі (у когось з них вдома) молодим людям стало несила терпіти, і вони в що б те не стало вирішили задовольнити свою вселенську хіть. Заважало, як завжди, лише одне - наявність батьків та інших домашніх мешканців. Тому було вирішено терміново пройти на сходову клітку, а для більшої конспірації - піднятися на самий верхній поверх. Вставши .. Хоча ні .. не так красиво виходить ... Влаштувавшись зручніще, наскільки дозволяла обстановка, тобто просто кажучи, нагнувши свою пасію а-ля російська буква «Г», наш жвавий Пегас, зайшов з тилу, заходився завзято ... еее .. ну ви зрозуміли. Пасія явно отримувала задоволення, але в якийсь момент звернула увагу, що на вулиці вже темно, а на їх «поверсі любові» горить світло. І є реальна причина бути спаленими, хоча б з сусідніх будинків. Тому томна Дульсінея тихо попросила свого Мачо викрутити лампочку. Наш титан камасутри, звівши очі догори (чи як там це правильно йдеться?), Побачив, що до лампочки він зможе дотягнутися, екхмм .. ну не спец я в еротичній літературі ... ну, загалом, не перериваючи самого процесу скачки. Що й зробив з обережністю. Проте мабуть щось десь не так склалося в зірках, а може бути у лампи був неякісний патрон, але нашого Гіменея, мати його, шибануло рівно 220 вольтами електричного розряду. Що характерно, його «бойовий спис» при цьому він спрацював як громовідвід, і розряд пішов Дульсінією. Та, отримавши ті ж 220 ... ну може і поменше, покуштувавши електрошоку прямо в свою розпалену «оксамитову печеру», наша героїня мимоволі розслабила гладку мускулатуру сфінктерной частини свого прекрасного (анітрохи, до речі, в цьому не сумніваюся) задка, ну і далі ви вже напевно здогадалися. Незважаючи на електророзряд, наш герой-коханець тут же «поник головою», бо за його стегнах спереду, і трохи нижче, по штанях, «полилося тепле, твердо-рідкої фракції» ... Слава Богу, у «янь» не трапився типовий для таких ситуацій «клин», бо їх у такому вигляді не прийняла б жодна швидка допомога чи лікарня. Ну, загалом, якось Відстикувалися наші «Союз» і «Аполлон», як вони там відтирали - історія замовчує. З того дня більше і не спілкувалися. Соромно і тій, і іншій стороні було, чого уж.
Адже і ось це все, що я вам розповів - це ж іще тільки пре-амбула. За старовинною 15-річної традиції, отримуйте Амбулу:
Через кілька місяців (може через 3, а може і через 6, не суть важливо), прекрасна половина нашої розповіді все ж "заностальгіровала", і вирішила-таки подзвонити тому самому герою першою, відкинувши свою жіночу гордість. І ось який між ними відбувся діалог:
- Алло! Анатолій? Привіт. Це я, Людмила! Ти мене ще пам'ятаєш? - ....... ........... !!!!!! .............. ТАК ТЕБЕ ХУЙ забудеш!! |
Я не пам'ятаю точно в якому році горів готель "Росія". Так от в цьому році в тому ж концертному залі "Росія", з нагоди недавньої пожежі, були відкриті вхідні двері під час концерту. У концерті брав участь Аркадій Райкін.
Він щойно вийшов з лікарні, де лежав після інфаркту. Стояв за сценою зі своїм супроводжуючим і готувався до виходу зі своєю мініатюрою. Взагалі, маю сказати, настрій у глядачів і в артистів в тому концерті був дещо тривожний, після минулого пожежі.
Райкін вийшов до мікрофона. Постояв витримуючи паузу і раптом на весь голос крикнув: "Горимо! Пожежа!". Пів залу тут же кинулася до відкритих дверей, а Райкін продовжив далі мініатюру-паруфраз із "Ревізора" Гоголя :-)
Але пів залу глядачів його вже не чула! :-)
|
|
Я була читаюча дівчинка. Читала все, що можна і чого не можна було дістати допитливому дитині в радянський час. Дуже любила фантастику і радянську, і іноземну: Рей Бредбері, Генрі Катнер, Станіслав Лем, Іван Єфремов. Але і пригодницька література мені була не чужа, а також світова класика, Золя, Проспер Меріме, Конан-Дойль. Я була «всеїдна», любила науково-популярний журнал «Еврика», читала «Еволюцію фізики» Енштейна і його теорію відносності в популярному викладі. Ось така різнобічна дівчинка в кінці шістдесятих минулого століття. Дев'ятий клас, радянську історію викладає маленька енергійна жінка, була хакасскою за національністю. В комунізм вона вірила свято й непорушно, як моя неграмотна бабуся - вірила в бога і рай на тому світі. Не те, що б я була просвітлена, просто, як-то було нецікаво і нудно мені на цих уроках ідеологічної історії і щоб не помирати від нудьги я клала чергову цікаву книгу на коліна і читала. Пам'ятаю читала я «Одіссею капітана Блада». Світ ще не знав «Піратів Карибського моря», а я відпливала з безстрашним корсаром мимоволі, захоплювалася його відвагою, переживала за його любов до прекрасної Арабеллі. А енергійна вчителька радісно вішає комуністичну локшину в наші дитячі вуха: «При соціалізмі літаки літають з надзвуковою швидкістю, а при комунізмі будуть зі швидкістю світла!» Я прокинулася від своїх мрій і раптом голосно подаю репліку: «Не будуть!» - «Чому?! »- весело і енергійно запитує історіня. «За законами фізики це неможливо». - «Ти песиміст», - відрізала вчителька. Сперечатися більше я не стала, який сенс? Давно це було, я давно не так розумна і начитана, але іноді в мені прокидається та шкідлива дівчинка і я думаю: «з комунізмом ми розібралися - його немає, а чи є рай і той світ? А якщо є то, як він пов'язаний з цим і що буде з тим світом і раєм в ньому, коли настане обіцяний кінець цього світу? »
|
Письменник Габріель Гарсіа Маркес сказав в 1957 році після відвідин СРСР, добре, що Ваш уряд і Ваш народ не знає, як погано Ви живете. У 2007 р. до Росії, а саме в Забайкаллі, приїжджали австралійці. Один керівник районного масштабу запросив їх у гості і похвалився своїм облаштованим побутом. На що перед від'їздом австралійці сказали - добре що Ви самі не знаєте, як погано ви живете. Нічого не змінилося.
|
На минулій роботі, якось задавала клієнту стандартні запитання з анкети в тому числі і питання:
Я: "ви одружені?" Він: "Я перебуваю в процесі розлучення" Я: "Де працює ваша дружина?" Він: "У фірмі NN, відділі N" Я (радісно оффтоп): "Тоді я знаю вашу дружину. Як її звати?" Він (змінюється в обличчі): "Ви мене не правильно зрозуміли. Я не розлучаюся. У мене з дружиною відмінні відносини" |
Як стають дідусями.
Літав я тут з Чикаго в Денвер з двома товаришами, Дімою і Пашею. Обидва порівняно молоді хлопці, не набагато старше моїх доньок. Паша при цьому вельми крутий маркет-аналітик, а це передбачає володіння математичним апаратом потужністю приблизно в пів-Перельмана. І в шахи грає як пів-Каспарова. Навіть, за словами самого Паші, як дві третини Каспарова, якщо вважати по рейтингу. Але, як у всіх геніїв, контакт із зовнішнім світом у нього іноді іскрить.
Сіли в літак (мало не запізнилися, поки Паша купував суші, але це окрема історія). Паша з головою занурився в лептоп зі своїми таблицями, а ми з Дімою дістали електронні книжки. У мене Nook від Barnes & Noble (в Америці - друга за популярністю модель після Кіндл), у нього - якийсь рідкісний звір, мною раніше не бачений.
Я зацікавився: - Що це в тебе? - Покетбука Про. Старий, але вірний. А в тебе НУК? - Так, НУК. - Давно? - Та ні, недавно. - По-українськи читає? - Так, без проблем.
На цьому розмова вичерпався, сидимо читаємо кожен своє. Раптом Паша виринає з надр лептопа і кидається потискувати мені руки зі словами: - О, вітаю, вітаю! Що ж ти раніше мовчав? Це у якої з доньок? - Паш, ти чого? На сонечку перегрівся? Так начебто вечір вже. Або суші були несвіжі? - Ну ти ж сам Дімі тільки що сказав, що в тебе онук! І великий вже - по-українськи читає! |
В радянські часи трапилося мені працювати на одному заводі. І прийшло до нас нове обладнання з Німеччини. А з ним в комплекті два німці-наладчика. Спілкувалися з ними англійською, але німці прагнули вивчити хоч щось по-українськи. Так от, перша фраза, яку вони вивчили була така: "Х * й з ним, зійде!" І це при німецькій акуратності та пунктуальності!
|
Перед початком Євро-2012 у нас в конторі організували тоталізатор. Перед кожним матчем робимо прогнози і скидаємося на певну суму. Через тоталізатор ми всі вже пересварилися, але до мордобою дійшло лише в понеділок. Перебуваємо в похмурому настрої після програшу наших. Головний «командир» вранці підійшов до дверей, на якій з подивом виявив, що переможець в таланті інтуїта все ж таки є:
- Так. І яка сука, коли вся країна пачками жерла валідол і рвала волосся на голові і жопі, потирав в цей момент спітнілі загребущі рученята?
Втиснувшись в комп'ютерне сидіння, Сергій промекав:
- Я не сука, я Сергій. |
|
У парку. Молодий татусь прогулювався з донечкою двох років від роду. Коли вона захотіла попісяти, він спустив з неї штанці. Потримав її над землею, дівчинка зробила свою справу, після чого папаша старанно потрусив дівчинкою (благо не перевернув і не подивився) і одягнув їй штанці. Цікаво, у неї відкладеться в пам'яті необхідність даної процедури?
|
Розповідь студента: -Опублікували на сайті оголошення. Типу розшук, знайти живим або мертвим, нагорода - літр якогось алкогольного гівна. І фотка декана нашого. Перший коммент від декана: "Так не жартуйте, пані та панове... Я мінімум два літри коштую". |
Історію розповів випускник Калінінського училища художник Льова, хороша людина. Гуртожиток училища, хлопці довго грають в карти. Пиво, все спокійно, глибока ніч. Кімната прохідна, за дверима в кімнаті хлопець з дівчиною. Раптом двері з гуркотом відчиняються, вилітає голий хлопець, очі по сім копійок і пошепки кричить - "Ножиці!! Швидше дайте ножиці!" Хлопці хором - "Навіщо?" "У неї майка до трусів пришита!" |
У нашій компанії парочка робітничків з тріском вилетіли з роботи, у вихідні вони вийшли за потребою на роботу, де з успіхом нажерлися вдрабадан і вдало попалися на очі директору інституту у якого ми орендуємо офіс. Історія власне не про це. В кабінеті у генерального мені пощастило прочитати заяву про звільнення одного з них (Бухгалтер ржала, але навмисно без змін саме в такій редакції принесла гендиру): Генеральному директору ТОВ .... -Прошу Вас звільнити за власним бажанням |
Один з директорів нашої компанії особа турецької національності, по українському говорить так, що краще б взагалі не говорив.
І от, сиджу я в понеділок вранці на роботі, намальовується він. На обличчі здивованість, в руках сто якихось паперів. Щось бурмоче перебираючи їх і для спрощення процесу приземляється за найближчим столом. Раптом зіскакує і прямує до мене, я швидко перестаю клацати еб..лом і починаю клацати мишкою.
- У вас калькалетка є?
-?? Що вибачте?
- Дайте кальклетка бдласк
Я тупо дивлюся на нього поки мій бортовий комп'ютер перебирає варіанти. Канфетка? Котлетка? Якого х.я йому треба бл..ь??
Тут він просвітлів, схопив зі столу колеги жаданий предмет і поскакав назад. Я повернувся до перерваного заняття поповнивши свій лексикон новим цікавим словом.
Виявляється йому калькулятор потрібен був)) |
|