Справа була у Володимирі в 2000 році. Під'їжджали з батьком до узбіччя і помітили попереду припарковану не нову машину, явно стирчить занадто сильно на проїжджу частину багажником під невідповідним кутом. З сильним і очевидним шансом, що хтось у цю його задню частину рано чи пізно в'їде, або паркуючись, або рухаючись у напрямку руху. У обох народилася одна й та ж думка, що ось, якщо він так буде і далі паркуватися, то ... думка обірвалася, помітили у нього в багажнику хорошу, добротну прямокутну вм'ятину віком кілька місяців, хтось вже товаришеві в'їхав саме так, як це очевидно передбачалося :) :)