1990 рік, Варшавський ринок, доцент з Харкова продав літній полячці набір швейних голок (так, було таке, чорт забирай). І говорить (розмова йде на суміші російської, української та польської): "Пані, купіть ще що-небудь!" Пані питає: "А що у вас ще є?" - "Ось, нафталін візьміть." - "А що таке нафталін?" - "Це засіб від молі." - "А що таке моль?" - "Це така маленька, літає і їсть вовняні кофтини." Пані (з переляком в голосі): "У мене немає молі!" Доцент (в азарті торгівлі): "Нічого, ми через пару тижнів знову приїдемо, ми вам її привеземо!"