Ми з нею на роботу влаштувалися майже одночасно. Прізвища однакові, звичайно, відразу почалися запитання: "А ви що, родичі?" На той момент я її взагалі рази два всього бачив. Ну, я і ляпнув, що ми брат і сестра. А вона чомусь взяла, і підтвердила. Всі якось відразу повірили. Нікого навіть і не збентежило, що у нас різниця всього 4 місяці, що ми ні краплі один на одного не схожі, хіба що характером. Навіть придумувати, чому різні по батькові, не довелося, народ все за нас сам домислив. Ми з Анею іржали з них, іржали, а потім на грунті спільного іржання якось непомітно почали зустрічатися. І ось тепер засада - я вже до кілець дозрів, але як в нашій ситуації одружитися, щоб тебе збоченцем не вважали? Комусь потрібно шукати нову роботу ...